ВЕЛИКОДНЯ ПИСАНКА

Традиція української писанки сягає дохристиянських часів і корінням увіходить у сиву давнину, проте в сучасному значенні – як символ Великодня – вона укріпилася близько 1000 років тому, поєднавшись із традицією фарбування яєць до свята.

Перше письмове свідчення про фарбовані яйця до свята Великодня зустрічається в рукописі, який належить до Х сторіччя і зберігається у Греції, в бібліотеці монастиря Св. Настасії.

Святкування Великодня в Київській Русі було запроваджено наприкінці Х сторіччя. Великдень відзначається в час першої неділі, що йде за весняним повним місяцем (після 21 березня). Головним атрибутом цього свята стало виготовлення пасок, їх освячення та фарбування яєць.

Цьому надзвичайно давньому ремеслу ми приділяємо особливо багато уваги напередодні Великодніх свят, оскільки писанкарство тісно переплелося з християнським світом і на сьогоднішній день залишається невід’ємною часткою цих свят.

26 квітня у Долинському краєзнавчому музеї «Бойківщина» відбувся майстер-клас зі створення писанки «ВЕЛИКОДНЯ ПИСАНКА», який провела поетеса, художниця, майстриня, учитель Долинського природничо-математичного ліцею – Оксана Степанівна Сподар.

До творчої праці в цей день долучилися волонтери Корпусу миру з США – Патріція Буш та Бетані Мартінез, а також вчителі Малотур’янського НВК – Макара Ірина Романівна та Мазур Вероніка Петрівна разом зі своїми вихованцями, учні шкіл Долини та району, а також дошкільнята.

Учасники майстер-класу дізналися про види писанок, зміст закодованих символів, пізнали особливості  розпису та навчилися розписувати писанки, використовуючи традиційні бойківські орнаменти.

З великим захопленням і старанністю діти й дорослі писали воском візерунки на своїх перших писанках, фарбували їх і, затамувавши подих, спостерігали, як звичайне яйце перетворюється на маленьке барвисте диво…

Сьогодні існує велика кількість технік і матеріалів, що використовуються для виготовлення писанок.

Найбільша колекція писанок не тільки в Україні, але і в усьому світі зібрана в місті Коломия Івано-Франківської області, де розташований Всесвітній музей писанки: величезна будівля в вигляді Пасхального яйця, в якому постійно експонуються писанки з усієї України і усього світу.

Ще однією цікавинкою є найбільша в світі писанка – пам’ятник, що за розміром дорівнює триповерховому будинку. Монумент знаходиться у канадському місті Веґревілі, провінції Альберта, велику частину населення якого становлять канадські українці. Пасхальне яйце з алюмінію створене в 1974 році. Щороку в липні у цьому містечку відбувається Український фестиваль писанки.

Таким чином, українська писанка була частиною світового культу яйця, а в новітні часи – світового мистецтва, проте завжди унікальною і неповторною, самобутньою, винайденою українцями та збереженою донині. Орнаменти писанки зберігали історію і надихали покоління митців.

Значення українського Великоднього символу для нашого народу є неоціненним. Як є неоціненним і розвиток сучасного мистецтва декорування яєць, натхненне традиційною українською писанкою.

Мар’яна Кальмук-Дудар

Науковий співробітник музею «Бойківщина»