Потужний і надзвичайно людяний захід відбувся 4 квітня в музеї “Бойківщина” Тетяни і Омеляна Антоновичів. Організатором заходу була @Олена Хмельницька , голова ГО «Воїни світла. Рубіжне», методист Рубіжанського міського Центру туризму, краєзнавства, спорту та екскурсій учнівської молоді.
Цей Центр і до війни, і після 2014 року був осередком українськості, хоча їх всіляко знищували і окупанти, і влада.
Саме вони оголосили акцію «Рушник єднання», який міцним вузликом зв’язує Україну – зібрали понад 200 вишиваних рушників зі всієї України, серед яких був і рушник-подарунок від нашої сім’ї. На жаль, з приходом ворога врятувати унікальну колекцію не вдалось, її розграбували ті, для кого наш український рушник не має цінності, лише ціну.
Олена та її близькі пережили жахіття окупації, на щастя їм вдалося виїхати на Тернопільщину, де мужня жінка продовжила свою діяльність, але тепер пов’язала її з арт-терапією для поранених Воїнів.
Лише уявіть: лежачі, без рук, без ніг, зі страшними пораненнями голови, розбиті фізично і морально – вони малювали картини! І на жодному малюнку немає війни… Є лише світло, квіти, надія, перемога.
Картина «Лебеді» (на світлинах її тримає в руках Олена) написана зубами, тобто тримаючи пензлик лише зубами, Воїн малював кохання і вірність… Картина «Маки» – захисник з обома ампутованими руками до ліктів, зараз він малює вже професійно і продає картини на аукціоні.
Малювати їх вчив художник без художньої освіти, який розробив власну техніку швидкого малювання, Рустам Давлетов.
Для нашого міста Воїни теж передали подарунок – картину, яка символізує Перемогу. Вона буде своєрідним оберегом для громади і нагадуванням того, що війна – поруч, але ми з усім впораємось, спільними зусиллями.
Саме ця арт-терапія стала для скалічених воїнів тим поштовхом, щоб вчитись жити заново.
І саме її результати сьогодні обговорювали на дискусійній панелі «Безбар’єрність у свідомості громадськості в умовах війни: проблеми та шляхи формування». Говорили про те, що наше суспільство треба виховувати і перевиховувати, а насамперед виховувати дітей, які вмітимуть жити поруч зі скаліченими дітьми і дорослими – фізично і психічно. Не воїни, які повертаються із справжнього пекла, повинні підлаштовуватися до цивільного життя, а, навпаки, ми повинні підлаштовуватись під них.
Також сьогодні саме в Долині, яка є містом-побратимом Рубіжного і завжди першою відгукувалась на всі ініціативи рубіжан, Олена Хмельницька показала авторську колекцію ляльок-мотанок: кожна зі своєю історією, кожна як посвята певному місту чи події.
Виставка картин Героїв російсько-української війни буде в нашому місті ще один день, 5 квітня, у Музеї «Бойківщина», а організаторка радо розповість про кожну історію, про кожен штрих… Відвідайте, не пошкодуєте. Ми повинні вже зараз розуміти, як нам жити після Перемоги. А з такими людьми, як Олена Хмельницька та її керівниця Олена Тарасенко, Перемога буде неодмінно.
