24 листопада у Долинському краєзнавчому музеї «Бойківщина» Тетяни і Омеляна Антоновичів відбулося відкриття виставки художніх робіт Ігора Бойковича «Дворики старого Калуша» і у всіх відвідувачів залишився теплий спогад про цей вечір.
Життя і творчість митця тісно пов’язана з його рідним містом: Ігор Іванович Бойкович народився у Калуші в 1956 р. У прикарпатському містечку пройшли його дитинство і юність, тут художник живе і працює до цього часу.
Почав малювати ще з дитинства. Як висловився сам автор – «скільки себе пам’ятаю». Мистецтво п. Ігора – малювання олійними фарбами на полотні. Відколи почав діяти Музейно-виставковий центр м. Калуша, маляр бере активну участь у спільних виставках групи калуських художників. Водночас працює реставратором картин та ілюстратором книг. Біля 15 українських видань ілюстровано напрацюваннями п. Ігора.
Художні картини Ігора Бойковича можна побачити у приватних колекціях міст України, Польщі, Америки, також в музеях Калуша, Галича та ін. Під час відкриття виставки художник запевнив, що одна з його робіт невдовзі буде подарована і фондам долинського музею «Бойківщина».
Зустріч з Ігорем Бойковичем під час відкриття його виставки була дуже теплою і затишною. Приємною несподіванкою для всіх присутніх стали спогади п. Ігора про дитинство та юність, тісно пов’язаних з життям внутрішніх та прохідних міських дворів, традиціями Калуша. Невидимо – позаду кожної картини – її власна історія, імена персонажів-городян, яких знають, і досі пам’ятають всі жителі вулиці за їх своєрідну поведінку, або ж ставлення до інших. 
Слухаючи історії внутрішніх двориків та особливих будинків воднораз всі учасники зустрічі перенеслися думками в епоху 60-70-х років життя міста.
От, до прикладу, картина «Літровня», виконана за допомогою зображення старої світлини та спогадів друга, що жив поряд. Це – електростанція, що була побудована в 1924 р. і освічувала територію цілого міста. Також цікава історія у картини «Внутрішній двір палацу Леймприл», яка водночас має другу назву «Під танці». (Молодь могла бути на танцях, а могла і слідкувати за тим, як це відбувалось підглядаючи через вікно, і тому, що коштував вхід 50 коп. (дві буханки хліба), а може й тому, що 17-18 річних туди старша молодь не пускала).
Цікавим фактом є і те, що раніше в будівництві застосовували «фаєрмур» – стіну висотою з трьох поверховий будинок та довжиною з 15-20 м., щоб, у випадку пожежі, захистити сусідню будівлю. Тільки довгожителям калушанам були відомі такі Будинки, де жила старша жінка з вуличним прізвиськом «бездокументна», яка здіймала крик «Ади, прийшла баба бездокументна!», коли у двір приходили дівчата у коротких спідницях; баба Дорка, яка не любила дітей за їх галасливість; бабця зі смачними «сємочками», до якої приходили купувати це насіння більшість жителів міста; жінка-гадалка. Поціновувачі художнього мистецтва зачаровано слухали про «Будинок на ямі», будинок «Аптека», будинок «Пекарня», а разом з тим про «гороховий хліб», першу «БІЛУ», всім доступну булочку за 4 копійки, бо білий хліб попередньо продавали тільки тим, хто мав довідку від лікаря про «язву шлунка». На вечорі-зустрічі відвідувачі виставки не тільки побачили, але й почули: в яких дворах бавилась малеча в «козаки-розбійники», в яких у «війну», а які двори всі діти обходили стороною…(дворик з підвалами КГБ).
Період сірих будинків: коли фасад будинку виходив на центральну дорогу і був краще облаштований, а його внутрішня сторона, не завжди відкрита для сторонніх очей, – внутрішній дворик з навісними балконами та сходами, білизною та курочками.
В кінці зустрічі, від імені працівників музею «Бойківщина», на згадку про експонування виставки у містечку Долина, художнику була подарована збірка музейних видань «З історії Долини». Одночасно всі присутні побажали митцю міцного здоров’я. успіхів на творчій ниві, нових виставок…
Ігор Бойкович став першим, хто створив особливу колекцію, яка відображає давній міський пейзаж із середини, а так, як нічого в нашому житті немає вічного і все дуже швидко змінюється, творчі роботи колекції набувають вагомої краєзнавчої цінності. Більшість робіт, що належить до колекції – вже мають іншого власника, і тому перед відвідувачами виставки випадає унікальна можливість не тільки побачити змальовані міські пейзажі, але побачити те, що залишилося в спогадах місцян-калушан.
Виставка продовжить свою роботу до 18 грудня 2015 р. і буде чекати своїх шанувальників.
Ласкаво просимо!
Тетяна Гнатковська
науковий співробітник музею «Бойківщина»
