
Це незвичне, вибагливе і підняте до висоти української душі мистецтво на вернісажі у долинському музеї представила талановита львівська майстриня Ярослава Сенюк. Високодуховна і патріотична львів’янка, випускниця і вчителька рідної школи (зараз художній ліцей) шукала свого шляху до національного самовиразу у творчості від праматері до української вічності – і зміст висоти своєї душі знайшла у мистецтві ляльки-мотанки, давньої як Україна і вічної як рідна земля.
Пані Ярослава брала участь в багатьох виставках і фестивалях, зокрема фестивалях «Ляльковий світ» та «Миколаївська ярмарка», виставці «ЕТНО-2011» та інших. Свої твори роздаровувала, залишала подарунками у музеях і галереях. І зі ще більшим натхненням творила.
Таких своєрідно оригінальних і суто українських за формою і змістом робіт у Ярослави Сенюк вже понад три сотні. На вернісажі в Долині вона виставила 207 творів. Спеціально для нової виставки створила оригінальну міні-колекцію «Мальовнича Бойківщина». І частину з неї тут же на відкритті виставки від щирого серця роздаровувала шанувальникам її творчості і для музейної колекції.
– Я вперше познайомилася з творчістю пані Ярослави у славному музеї в Пирогово під Києвом, – розповідає на відкритті виставки директор «Бойківщини» Тетяна Сенів. – Ці милі витвори захопили мене настільки, що я дуже захотіла показати їх і долинянам. Запросила авторку з виставкою до далекої гірської Долини. Вона згодилася.
Отець Михайло Хомин розкрив присутнім важливість в українській духовності мистецьких творінь ляльки-мотанки як іграшки для дітей, символ для молодих сімей, феномен для бабусиних скринь.
Своєрідною привабливістю своєї форми, близькістю змісту твори Ярослави Сенюк захопили всіх глядачів. 
Директор музею Тетяна Сенів на пам’ять про наш край подарувала авторці підбірку творів і пам’ятних сувенірів про Долинщину. А на завершення – Ярослава Сенів провела для бажаючих майстер-клас своєї творчості.
Ярослав САВЧИН, «Свіча»
P.S. Під час відкриття виставки колекції ляльок-мотанок, в кінці урочистої частини, Оксана Сподар – вчитель природничо-математичного ліцею м. Долини, присвятила свого вірша п. Ярославі, складеного під враженнями відвідин її виставки напередодні, який дуже розчулив майстриню.
Посвята
Нездоланний і талановитий
Наш народ скарби свої зберіг.
Тих скарбів коштовних не злічити,
Серед них – і лялька-оберіг.
Лялька-мотанка – це забавка дитяча
І мистецьке диво, але ще
Іноді здається нам, неначе
Вічність сіла ляльці на плече.
Бо її історія прадавня
Вже сягає п’ять тисячоліть.
Крізь віки гіркі, страшні і славні
На сторожі пам’яті стоїть.
Тож уклін доземний Вам, Майстрине,
За талант і працю, і красу…
З древньої бабусиної скрині
Ваші руки Казку нам несуть.
Лялька-мотанка до нас приходить нині
Оберегом щастя і добра.
Щиро Вас вітаємо в Долині!
Хай квітує радісна пора!
Хай дарує Бог благословення
Досягти найвищої мети,
Із міцним здоров’ям і натхненням
До вершини творчості іти!
Хай радіють Вашим творам діти,
А дорослі – приклад з Вас беруть…
Україні й Вам по всьому світу
Ляльки-мотанки хай славу принесуть!
Сподар Оксана


