26 червня у Долинському краєзнавчому музеї «Бойківщина» відбулась зустріч долинян з автором виставки «Мистецтво в ім’я перемоги» Юрієм Івасечко та його побратимами. Привітав та поблагословив гостей міста о. Василь Бурій, зауваживши, «як приємно бачити, коли військовий володіє не тільки зброєю, але ще й пензлем». Парох УГКЦ с. Липи Долинського р-ну запропонував всім учасникам зустрічі помолитися за здоров’я всіх українських воїнів АТО та посвятив спеціальну молитву для бійців – всім інструкторам АТО у залі. Опісля всі присутні вшанували пам’ять загиблих героїв невизначеної війни Хвилиною Мовчання.
Власне зустріч з Ю. Івасечко, як і експонування виставки «Мистецтво в ім’я перемоги» проводиться за сприяння громадської волонтерської організації «Волонтери. м. Долина». Петро Андрійович разом з іншими волонтерами представили у залі зразки своєї праці (маскувальні сітки, костюм вояка, своєрідні «свічки-буржуйки»). Присутність цих речей у залі допомагала учасникам зустрічі 
зрозуміти особистість художника. Юрій Івасечко – одного боку – митець у мирному середовищі, та з іншого – військовий на воєнній службі…
«Козацькому роду таки нема переводу», – з таким словами почав свої вітання директор Долинської художньої школи Олег Лаврів. Зауважив «ніжний почерк» автора виставки «саме серед сучасних художніх течій, що в гонитві за славою намагаються подати картини великими площинами…». Підмітив влучні назви робіт, які автор сам підбирає до своїх творів. п. Олег також зазначив, що йому саме імпонує, коли в роботах більш графіки у творі, аніж живопису.
Художник Іван Гуралевич з усіх картин насамперед виділив твір «Сім’я», виконану автором з фото свого друга, та відзначив зображення гнізда ластівок – «оригінальною справжньою сім’єю, що тримається купи». Водночас Іван Васильович зазначив найбільш цікаві у колекції композиції, зауважив що, кожен твір по своєму продуманий та оригінальний, дав пораду надавати кожній картині простору, – «щоб вона мала чим дихати, і глядач з нею…». Водночас запропонував п. Юрію носити завжди із собою записник для замальовок, щоб у вільну хвилину можна було б використовувати для творчості.
Привітала воїнів-інструкторів Яворівського полігону також член Національної спілки письменників України Надія Дичка. Поетеса і
художниця побажала чим скорішого завершення війни, запевнила про підтримку із тилу та подарувала Юрію Івасечко дві власні збірки: «Знакове світло Майдану» та збірку, «написану від чоловічого імені», – «Війна без приводу війни». При цьому зауважила, що ілюстрації книг – теж робота автора.
Під час зустрічі автор діючої виставки розповів про себе, свою творчість, відповідав на різні в тому числі і приватні.
П. Юрій – родом з Тернополя. Демобілізований 6-ї хвилі. Вже відслужив. Проходить військову службу біля Львова. Малює з дитинства. 2 роки художньої школи, пізніше брав уроки у місцевого художника Миколи Мамчура. Всі ці роботи малював до призову, бо під час служби немає часу малювати. Власне є багато різних задумів. Проте жіночі портрети – тільки в приватних колекціях. Вчився в технічному технікумі та економічному університеті Тернополя на банкіра. Працював токарем 5 розряду. «Малюю власне для душі. Ніколи не ставив малювання картин на комерційний рівень. Ніколи б не малював би зброю, хизування нею. А от би з радістю намалював би картину «Повернення батька», дитина з батьком або військові пейзажі (з військових піксельок)».
До речі, п. Юрій не планував виставлятися, але запропонували найперше в Трускавці, і, …переконали. Назвою виставки «Мистецтво в ім’я перемоги» мав намір показати, що воїни не тільки воюють, але вміють творити, власне мають і свою думку, не тільки можуть навчати стріляти та захищати.
«На противагу руйнації повинно бути творення. Щодо майбутніх робіт, я хотів би малювати дітей, чистих дітей, про мирну сторону країни. Кожен з нас хоче жити в гарній оселі. Так і в країні хотілося. щоб і будинки були красиві, і вулиці чисті. Затишно і приємно. Якщо наші будинки і вулиці акуратні… то і ми відчуватимемо себе європейцями». «Всі сили прикладаю, щоб в нашій державі настав мир», – так висловився п. Юрій, розповідаючи про себе.
Створилось одне велике коло теплої дружньої розмови, запитань і відповідей. Воїни-інструктори розмовляли про бойовий дух воїнів, інформаційний фронт, незвичність і важкість ведення гібридної війни, коли терористи прикриваються мирним населенням…І водночас кожен із побратимів знаходив хвилини, якось по особливому підтримати свого побратима на шляху його творчості.
Маємо сподівання що воїнам АТО і п. Юрію – було тепло і затишно під час зустрічі у мальовничому містечку, поглянувши на краєвиди якої, гості міста назвали нашу місцевість «туристичною меккою».
Для гостей і учасників зустрічі Лілія Дидяк, д-р Будинку Культури с. Кропивник Долинського р-ну виконала пісні «Нашим героям», «Повертайся солдате», «Запалю Свічу» та разом з учасниками художньої самодіяльності села Іваном Тимочко та Христиною Петрів – композицію «Не плач за мною мама».
Під час зустрічі прозвучали дві пісні отця Василя: на початку – для тих, хто вже відійшов у вічність – «Спасибі солдате» та «Дай Боже сили всім солдатам» наприкінці.
Священик запросив воїнів АТО на військово-патріотичний фестиваль «Яворина» та подарував кожному оберіг-молитву.
Від адміністрації музею гостям були подаровані пам’ятки про краєвиди Долини й Долинщини.
Виставка Юрія Івасечко «Мистецтво в ім’я перемоги» триватиме до 17 липня. Хто вже з нею ознайомився, може запросити своїх друзів, колег по праці, знайомих, що цікавляться мистецтвом, гостей міста. Всі, хто б побажав висловити свої думки щодо виставки своєрідний відгук, вдячність за несення військової служби тощо – є можливість це зробити на готових листочках і кинути у синьо-жовту скриньку….
Спільні світлини на добру довгу згадку, щирі побажання кожному гостеві, ще декілька пісень «на дорогу» надихнули насамкінець воїнів АТО виконати пісню і для долинян на площі перед кінотеатром «Україною».
Добра Вам, захисники Вітчизни! Миру, злагоди і процвітання рідній Україні!
Тетяна Гнатковська,
науковий співробітник музею «Бойківщина»
