Василь Іванович
ЛАВРІВ
(22.03.1979– 02.09.2022)
Народився 22 березня 1979 р. в с. Белеїв Долинського району.
Восени 1998 р. пішов на строкову службу в ЗСУ.
Після нападу росії на Україну в 2014 р. Лаврів Василь пішов добровольцем у Збройні Сили у липні того ж року – в 128-у гірсько-піхотну Закарпатську бригаду, де відслужив цілий рік.
З 2015 року перевівся на контрактну службу.
За час служби в АТО бував в Дебальцево, Комишне та інших гарячих точках проведення операції.
На другий день повномасштабного вторгнення рф в Україну – 25 лютого 2022 р., Лаврів Василь позивний «Лис», в званні старший стрілець, був призваний з числа резервістів на військову службу в 128-у гірсько-штурмову Закарпатську бригаду.
Направлений в Запорізьку область.
Загинув 2 вересня 2022 р. в районі с. Нововознесенське Херсонської обл. від осколкового поранення.
Нагороджений нагрудним знаком «за зразкову службу» Міністерством оборони України від 27.09.2016 р.
18 лютого 2017 нагороджений Івано-Франківським обласним об’єднанням воїнів та інвалідів АТО пам’ятним знаком «Дебальцево. Учасник подій сектору «С».
Рішенням Івано-Франківської обласної держадміністрації нагороджений орденом «За бойову звитягу».
Розпорядженням Долинської районної державної адміністрації №308/86 від 3 жовтня 2018 р. нагороджений відзнакою «за мужність і відвагу».
Нагороджений нагрудним знаком «Учасник АТО».
Долинським районним об’єднанням воїнів АТО нагороджений відзнакою – «За участь в АТО».
Похований в рідному селі Белеїв.
