26 квітня 2011 року коли вся країна згадувала чорне лихо – техногенно-екологічну катастрофу на Чорнобильській АЕС, що сталася рівно 25 років тому, в музеї «Бойківщина» Тетяни і Омеляна Антоновичів проводився урочистий вечір Пам’яті «Чорний біль України». Серед поважних гостей начальник Долинського районного відділу управління МНС в Івано-Франківській обл. – А. Я. Микуляк, помічник начальника по роботі з персоналом – В.В. Недільський, працівники Долинського райвідділу та ветерани-пожежники, ліквідатори Чорнобильської аварії М.С. Полатайко (колишній заступник начальника СДПЧ-15 м. Долина) та І.С. Москальчук (начальник караулу ППЧ-16 м. Болехів).
На захід до музею завітали школярі шкіл №4, №7, №6 зі своїми керівниками, щоб почути інформацію про той страшний в історії України і людства день 26 квітня 1986 року, коли стався вибух на ЧАЕС та поспілкуватись з ветеранами-пожежниками, ліквідаторами.
Науковий співробітник музею «Бойківщина» Т.П. Гнатковська познайомила присутніх з образом Матері Божої «Неопалима купина» до якого споконвіків з молитвами зверталися християни, щоб оберігав оселю від пожежі. Була запалена Свіча Пам’яті, що горіла протягом цілого вечора і залишила свій маленький вогник пам’яті назавжди в серцях кожного з тих хто був присутній.
Учасники клубу молодого музейчика, що діє при музеї – Куземчак Іванна, Кіндра Віталія, Вельган Тетяна, Майструк Юлія, Раєвська Ірина та Шелельо Марта відтворили грізну картину пожежі того дня, розповіли про 6 героїв-пожежників (В. Правик,В. Кібенок, М. Ващук, В. Тищура, М. Титенок, В. Ігнатенко), які перші кинулись на боротьбу з вогнем палаючого реактора, заступивши собою місто Прип’ять, Київ та всю Україну, були згадані і інші герої.
Всі присутні мали змогу почути інформацію про евакуацію стотисячного населення з міста-енергетиків Прип’ять та околиць Чорнобиля, про забруднену землю, річки, ліси та повітря, не тільки 30-ти кілометрової зони, але й всього Полісся. За словами Ліни Костенко «на під’їздах до Чорнобиля повинні бути не лише таблички про «Зону особого режима», а має бути написано мовою цієї держави: «Спинися і схили голову! Перед тобою зона національної трагедії. Тут загинуло Українське Полісся. Пошануй його святу пам’ять і страждання цього народу».
Також про велику трагедію нашого народу нагадують багато пам’ятників, що назавжди увіковічили героїв-пожеників, ліквідаторів, військових, які брали участь в ліквідації АЕС. Серед них і незвичний пам’ятник складений з окремих деталей розбитого вертольота МИ-8. Крім пам’ятників і музеї присвячені темі Чорнобиля, серед них «Музей Чорнобильського попередження» професора-генетика В’ячеслава Коновалова, який зібрав більше як півсотні експонатів – мутантів, спричинених радіацією, типу, восьминогих лошат, двоголових телят та інші. В круглій залі національного музею «Чорнобиль» яка знаходиться в приміщенні пожежної частини МНС України в Києві, на великій карті Українського Полісся відтворена картина 26 квітня 1986 року: показані вогниками дороги, якими поспішали до зірваного блоку пожежні машини, евакуйовувалось 100-тисячне населення, зловісний круг 30-кілометрової зони в центрі якого криваво-пурпурний символ нинішнього «Саркофагу».
Тетяна Сенів познайомила присутніх з прізвищами ліквідаторів, жителів Долини та Долинщини і запропонувала всім бажаючим долучитись до збору інформації про всіх учасників з Долинщини, які брали участь в ліквідації Чорнобильської аварії для створення архіву при музеї, який назавжди залишиться для наступних поколінь.
Своїми спогадами поділились Москальчук І. С та Полатайко М.С.
У другій частині заходу, до слова був запрошений Андрій Ярославович Микуляк, який розповів про пожежну справу в м. Долина, ознайомив з основними правилами поведінки під час екстремальних ситуацій. Слухаючи розповідь школярі мали можливість оглядати виставку фотографій «Долинські пожежники в праці». Після виступу Андрій Ярославович та Володимир Васильович Недільський запросили дітей оглянути пожежну машину разом з повним комплектом приладів та обладнання, призначених для різних екстремальних ситуацій. П. Андрій показав як користуватися ними при потребі, після чого юнаки і дівчата одягали різні костюми, фотографувались в них на згадку. Присутні мали змогу почути інформацію про навчальні заклади, які готують спеціалістів МЧС, наголошення про те, що і дівчата теж можуть опановувати ці професії. Цікаво було спостерігати за потужним струмом води, бачити, як можна його змінювати його силу і потужність та розсіювати. В кінці заходу, на згадку про цей день, зробили спільні світлини з працівниками райвідділу МЧС, ліквідаторами ЧАЕС та працівниками музею на фоні пожежної машини.
Сподіваємось, що кожна дитина, що була присутня на цьому вечорі винесла для себе важливі уроки і пам’ятатиме не рік і не два про той трагічний день, який залишив в серцях багатьох матерів, дружин, дітей і просто співвітчизників чорний український біль…
Тетяна Гнатковська
Науковий співробітник
Музею «Бойківщина»
