Працюємо щодня 9: 00–18: 00 без обіду

Back to all Post

Світ археології у музеї «Бойківщина»

Світ археології у музеї «Бойківщина»17 травня 2019 р. у залі «Природа» Долинського краєзнавчого музею «Бойківщина» Тетяни і Омеляна Антоновичів розпочала свою роботу  виставка «Археологія Прикарпаття. /кам’яний-залізний віки/», яка присвячена   древнім культурам, що розвивалися впродовж  багатьох тисячоліть  на теренах Прикарпатського краю.           Археологічна спадщина Прикарпаття тисячоліттями формувалася під впливом багатьох чинників. Ці землі здавна виступали  контактною зоною, де відбувалися складні трансформаційні процеси та відчувалися взаємовпливи східних та західних археологічних культур. Завдяки цим процесам, у нас збереглися  археологічні пам’ятки, які є  надбанням нашого народу.

Виставку презентує Клуб інтелігенції ім. Богдана Лепкого з м. Івано-Франківськ, що був заснований у 1992 році. Більше 20 років його очолювала Уляна Скальська з роду Лепких-Глібовицьких. При клубі створено власне видавництво, здруковано більше 30 книг на історичну тематику. Станом на сьогодні приорітетним напрямком клубу ім. Б. Лепкого є вивчення, дослідження та збереження культурної і археологічної спадщини краю. Проведено більше 20 археологічних експедицій, відкрито близько 80-ти нових поселень. Станом на сьогодні одним із найважливіших завдань клубу є створення археологічної карти краю.

Світ археології у музеї «Бойківщина»

трипільський коловрат

На виставці представлено знахідки доби палеоліту, бронзового і залізного віку, які здобуті під час археологічних розвідок Івано-Франківського клубу інтелігенції ім. Б. Лепкого та  голографічних зображень виробів трипільської культури з колекцій Фонду досліджень стародавніх цивілізацій, США («The Fund for Research of Ancient Civilizations &The Museum of Trypillia», FRAC). Також представлено копію орнаментованої кістки мамонта з відомої стоянки Мізин на Чернігівщині (20 тисяч років до н.е).

Проекти клубу інтелігенції  та фонду FRAC направлені на  отримання знань  праісторії із використанням сучасних археологічних досліджень, що важливо для формування наукового історичного мислення в українській спільноті та сприятимуть зростанню суспільного інтересу до сфери національної історії та культури.

Куратори виставки:

  • Ярополк Божелук – керівник клубу інтелігенції ім. Б. Лепкого, старший науковий співробітник Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу.
  • Тарас Ткачук – кандидат історичних наук, завідуючий відділом «археології» Національного заповідника «Давній Галич», член клубу інтелігенції ім. Б. Лепкого (дослідник трипільської культури із студентських років; автор 5 книг про археологію трипільської культури; працює над створенням інтерактивної археологічної карти Івано-Франківської області).Світ археології у музеї «Бойківщина»Світ археології у музеї «Бойківщина»
  • Ірина Форостян – директор «Фонду досліджень стародавніх цивілізацій», член клубу інтелігенції ім. Б. Лепкого.

В рамках співпраці та відкриття виставки «Археологія Прикарпаття. кам’яний – залізний віки» музей планує такі заходи, як лекції, обговорення, диспути на теми «Трипілля», «Мізинська стоянка», «Музичні інструменти та предмети мистецтва доби палеоліту» тощо. Виставка триватиме до кінця грудня 2019 року.

Ласкаво просимо до ознайомлення!

Адміністрація музею «Бойківщина»

 

P.S. В рамках дії вищезгаданої виставки налагоджено співпрацю щодо геородарного обстеження урочища «Замчище» та інших археологічно привабли вих об’єктів Долинщини. Проведено переговори. Плануються зустрічі.

Веб-сайт Краєзнавчого музею "Бойківщина" Тетяни і Омеляна Антоновичів розроблено за фінансування Уряду Канади через Фонд сприяння розвитку малих і середніх підприємств проекту міжнародної технічної допомоги «Партнерство для розвитку міст» (Проект ПРОМІС). Проект ПРОМІС впроваджує Федерація канадських муніципалітетів (ФКМ) за фінансової підтримки Міністерства міжнародних справ Канади. Контент веб-сайту є виключно думкою авторів та необов’язково відображає офіційну позицію Міністерства міжнародних справ Канади та ФКМ. Більше про Проект ПРОМІС на веб-сайті, (натисніть на картинку, щоб перейти).