Долинський краєзнавчий музей «Бойківщина» у рамках міжнародного Дня лялькаря запрошує взяти участь у заході з нагоди свята.
З 2000 року, з легкої руки Іранського лялькаря Дживада Золфагарихо день 21 березня вважається професійним святом діячів лялькового театрального мистецтва.
Іграшка – мистецтво, яке захоплює людину з раннього дитинства. В кожного з нас було багато іграшок, серед них і сучасні ляльки Барбі, які замінили українську народну іграшку. У бурхливому плині часу нові події затіняють минуле, багато чого забувається, вивітрюється з нашої пам’яті. Люди повинні пам’ятати ті речі, з яких почалося їхнє життя-маленьку іграшку, порадницю дитячих років. Яскравим прикладом такої іграшки є – лялька-мотанка з її сакральним значенням.
Ця іграшка несла в собі не тільки значення гри, а й духовне значення всього українського народу. Виготовлення ляльки-мотанки – це свого роду психотерапія. Українська народна лялька є втіленням добра і лагідності. Це оберіг людської душі й долі, символ предків.
З давніх-давен в українських родинах молода мати, чекаючи дитину, робила ляльку-мотанку, котра уособлювала собою майбутнє дитя. Перш ніж покласти в колиску новонароджену дитину, туди клали цю лялечку, і вона ставала оберегом дитини, її захисницею, символом зв’язку дитини з усім родом, і цей зв’язок захищав людину, де б вона не була.
Сьогодні, серед розмаїття сучасних ляльок, народні ляльки-мотанки виготовлені з тканини є особливим видом неосяжної енергетики. Саме тому в наші дні вони стають все більш і більш популярними. Лялька-мотанка робится шляхом намотування ниток, вплітаючи сухі трави, квіти, зерна. Виготовляючи ляльку, жінки вкладали у неї свою енергію, побажання і добрі наміри. Ляльку-мотанку мати передавала доньці, коли віддавала заміж, а донька – своїй дитині. Цей процес зв’язував увесь рід.
Усі елементи одягу мотанки є символічними: спідниця уособлює землю, сорочка – три часи: минулий, теперішній і майбутній, головний убір — очіпок, стрічка чи хустка — зв’язок з небом. ляльку – мотанку не можна шити, проколювати голкою чи шпилькою. Ні в якому разі не можна нічого пришивати до неї. Виготовляли її з усього, що було під руками, а це переважно клаптики старих вишитих сорочок, старий одяг матусь і бабусь. З огляду на це українська лялька набула регіональних ознак.
Це дуже захоплююче заняття, а результат – красива іграшка і гарний настрій. Навчившись робити основу, ви зможете створити вдома свою колекцію таких лялечок, зможете гратися ними і ставити театральні вистави.
Тож запрошуємо з нагоди свята завітати у Долинський краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни і Омеляна Антоновичів, де будуть проходити такі заходи: 1) Презентація про походження ляльки та історію розвитку театру, як мистецтва. 2) Огляд експозиції ляльок музею «Бойківщина». 3) Майстер-клас з виготовлення ляльки-мотанки, який проведе Циганюк Ксенія Василівна.
Захід відбудеться 20 березня о 14:00 у конференц-залі музею «Бойківщина»
Вхід 7грн. (у вартість входить роздатковий матеріал)
Кількість відвідувачів обмежена. Записи проводяться за тел. 2-79-00
