Східний експрес або як рубіжанці гостювали в Долині

Від Західного кордону аж до Східного єднаються українські сини і дочки… все це вже не тільки слова, а й направду дійство, яке відбувається тут і сьогодні.
Ще в 2009 році для поєднання двох міст була укладена побратимська угода між м. Долина і м. Рубіжне (Луганської обл.), і з тих пір долиняни мали змогу неодноразово спілкуватися з представниками з цього далекого міста.
А нещодавно (22-23 березня) Долина приймала у себе в гостях семеро дітей 13-14-річного віку з Рубіжанського обласного навчально-реабілітаційного центру та їхнього керівника Жевлакову Наталію Вікторівну (вчителя української мови), які приїхали до нас, щоб пізнати культуру, традиції і природу Бойківського краю. Їх радо вітав музей «Бойківщина», який виступив організатором цієї зустрічі, керуюча справами виконкому Долинської міської ради Світлана Сапетна та голова Клубу краєзнавців (що діє при музеї) Степан Янковський.
Старожитності зібрані в музеї, частково відтворена природа в експозиції та бойківська хата надзвичайно вразили наших гостей. Подивованими поглядами вони розглядали і дерев’яний посуд і вишиваний одяг (звернули увагу, що й в них вдома також вишивався одяг в основному чорними і червоними нитками), не залишались байдужі і до ткацького верстату, представленого в етнографічному залі. Те, чого їм не вистачає на промисловому Сході, в такому обширному обсязі вони побачили тут.
Опісля екскурсії по музею, яку для них проводила Тетяна Гнатковська і дружньої бесіди, було вирішено ознайомити їх з гордістю нашого краю – пам’яткою державного значення «Скелями Довбуша», де юнаки і дівчата мали можливість подихати гірським, чистим повітрям, оглянути химерні брила каміння, що за свої причудливі форми отримали однойменні назви, як ото «Профіль Довбуша» чи «Кулак Довбуша», а також Гошівський монастир, який славиться історією в 500 років.
На наступний день була організована поїздка «Карпатським трамваєм» разом із школярами школи №4. Несподіванкою в цій поїздці був музичний супровід від Теранюка Романа Миколайовича (заступника директора школи №4 з виховної роботи), за що йому висловлюємо глибоку вдячність, оскільки наші рубіжанці мали змогу зануритись в ту щиру атмосферу, яку дарує нам наша українська пісня.
Не забарився музей зробити для групи ще один подарунок – пізнавальну екскурсію по місту Долина, яку провів для них старший науковий співробітник музею «Бойківщина» Іван Матіїв. Діти мали змогу побачити старовинні вулички, якими ходили поважні долинські родини Горбових, Антоновичів, сам Кардинал М. Любачівський, письменник М. Пачовський та багато інших знаних у нашому місті людей, солеварню, яка має давню історію, церкви, зокрема капличку, яка зараз будується на горі Знесіння, де був колись найстаріший монастир в місті. Цікавою для них була Долина і з боку видобування нафти.
Окрім того, на конференції, що відбулась в конференц-залі музею «Бойківщина» і стала добрим початком перебування рубіжанців в м. Долині, діти поділилися із працівниками музею розповідями і про їх рідне місто, реабілітаційний центр і зокрема кімнату українознавства, про яку вони дбають і постійно доповнюють новими матеріалами своїх власних досліджень, складали плани на майбутнє. Директор музею «Бойківщина» Тетяна Сенів люб`язно подарувала юним краєзнавцям подарунки, які займуть чільне місце в цій кімнаті.
Два дні промайнули для них непомітно в спілкуванні з ровесниками, поїздками по цікавих місцях нашої Долинщини та знайомством з музеєм «Бойківщина». А зранку 24 березня група вирушила додому в Луганські землі з Вигодського навчального корекційно-реабілітаційного центру, де їм надавала житло і опікувалась ними, забезпечивши комфортним перебуванням і харчуванням директор закладу Оксана Якимів, за що висловлюють їй подяку голова міста Володимир Гаразд та директор музею Тетяна Сенів. За долучення до цього проекту окремо завдячують заступникам міського голови Ігору Жовніру та Максиму Новосельському, керуючій справами виконкому Світлані Сапетній, та начальнику відділу освіти Володимиру Сподару за наданий транспорт.
Після щирого запрошення рубіжанської сторони також планується відделегувати і долинських дітей для знайомства з цим славним східним містом.
Щиро сподіваємось, що такі зустрічі і надалі матимуть продовження – ми пізнаватимемо їхній побут, вони наш, обмінюватимемось набутими звичаями і досвідом не тільки політичним, економічним чи туристичним, але й щирим душевним спілкуванням, яке єднає нас в одну велику українську родину.