Свого часу між студентами Чернівецького університету, які відвідали Львівську наукову бібліотеку ім. В. Стефаника почала поширюватися новина про дивну багату людину. Говорилося про українця-емігранта, який на схилі літ переїхав з Америки до України, оселився у скромній кімнатці львівської наукової бібліотеки, пожертвувавши усе своє майно на користь держави.
І виникає думка чи багато знайдеться таких людей, які могли б повторити цей подвиг: жити не заради себе, а заради інших, ціле життя працювати для того, щоб прославити Україну на цілий світ.
Цією людиною виявився наш славний земляк-долинянин, знаний меценат і благодійник Омелян Миколович Антонович, 98 річницю від дня народження якого ми вчора відзначали.
Народився він 6 лютого ще в далекому 1914 році. Був наймолодшим із чотирьох дітей в сім’ї Миколи Васильовича Антоновича і Єлисавети Михайлівни Бернгардт.
Шкільні роки він провів у Долині навчаючись у школі Українського Педагогічного Товариства.
У 12 років поступив до Академічної гімназії у Львові, а вже після 4-ьох років навчання, у 1930-му році, через певні сімейні обставини перевівся до української державної гімназії в Перемишлі (Львівська обл.)
Свої юні роки (з 19 років) Омелян Антонович провів у в’язницях польської та німецької влади, як діяч ОУН, активний учасник боротьби за незалежну державу у 1930-40 рр. XX століття. Двічі перебував у концтаборах Саксенгавзена (Німеччина).
Познайомившись у 1945 році з Тетяною Терлецькою, вже через рік вирішує з нею одружитися. Знакова подія відбулася 15 червня 1946 р.
11 грудня 1949 р. подружжя емігрувало до Америки. Саме в Америці в 1980 р. було засновано недержавну « Міжнародну Фундацію Омеляна і Тетяни Антоновичів». Премії з Фундації отримують люди небайдужі до України, українофіли, визначні українські літератори і науковці, як у діаспорі, так і в Україні, іноземні вчені-україністи, політичні діячі, що сприяють поширенню об’єктивних знань про Україну у світі.
У 2004 р. Омелян Антонович у Києві був нагороджений дипломом «Галицький лицар – 2003» за визначні досягнення та звеличення Галичини в номінації мецената, а у 2008 р. указом Президента України став переможцем Першого національного конкурсу «Благодійник року 2007» і був нагороджений орденом Князя Ярослава Мудрого V ступеня.
Майбутні покоління долинян з гідністю оцінять благодійний вклад Омеляна Антоновича.
Його пам’ять про борців за незалежність як і його власна боротьба увіковічена в гранітному постаменті «Борцям за українську державу», який знаходиться в м. Долина і був збудований у 2002 р. за кошти Омеляна.
Щоб не заросла стежина для вірних християн до церкви Різдва Христового в старій частині Долини, вкладені кошти в її відбудову та ремонт.
Щоб не зникла автентичність Долинського краю, побудований зокрема наш музей «Бойківщина».
Ми завжди пам’ятатимемо цього чоловіка надзвичайного сильного духу, якого не зламали ні політичні терори, ні злидні, ні еміграція до чужої країни, з його непересічним життям, патріотизмом і такою великою любов’ю до неньки України.
