28 лютого у Львові відбулася наукова конференція «Антоновичеві читання» присвячена пам’яті диригента і музиколога Мирослава Антоновича (до 95-ї річниці від дня народження) організована Львівською національною музичною академією ім. М.В. Лисенка, кафедрою музичної медієвістики та україністики і Українським Католицьким Університетом. Головуючим на конференції був доктор мистецтвознавства, завідувач кафедрою музичної медієвістики та україністики – професор Юрій Ясіновський. Серед доповідей, що найбільш розкрили постать Мирослава Антоновича як доктора музикології, як вокаліста, деригента були доповіді Юрія Ясіновського («Ірмоси в українських нотолінійних ірмолоях у дослідженнях Мирослава Антоновича»),Уляни Граб («Мирослав Антонович у контексті музикології: східні і західні вектори»), Євгенії Лазаревич («Мирослав Антонович як вокаліст»), також прозвучали доповіді гостей з Київської консерваторії, канд. мист. Наталії Сиротинської та молодих викладачів кафедри.
Всі доповіді, що пролунали на конференції в повному обсязі будуть опубліковані в третьому щоквартальнику «Українська музика», попередні примірники якого зберігаються в бібліотеці музею «Бойківщина» і всі охочі можуть з ними ознайомитися.
А саме сьогодні, в перший день весни, минає 95 років від дня народження славного долинянина, хорового диригента, оперного співака, музикознавця, професора, доктора музикології, Заслуженого артиста України – Мирослава Івановича Антоновича.
Народився Мирослав Антонович 1 березня 1917 року в м. Долина (Оболоня-Підзапуст) в сім’ї Катерини та Івана Антоновичів. Батько працював урядником в Долинському суді. В Долині Мирослав розпочав свою науку в «Рідній школі». Тут він відчув любов до пісні, хорового співу. У гімназії співав у хорі, вивчав теорію музики, грав на скрипці, мандоліні, гітарі. Матеріальна скрута змусила його покинути гімназію, і він переїздить в с.Восківці на Поділлі, де дякує в місцевій церкві. Через деякий час повертається додому і в 1931 році вперше диригує хором. Через рік вступає до п’ятого класу Української державної гімназії у Львові. Поряд з навчанням Мирослав співає в хорі Малої духовної семінарії.
В 1936 р. вступає до Львівського університету, студіює музикознавство. Вчиться співу та грі на фортепіано у вищому музичному інституті ім. Миколи Лисенка. В 1939-1941 роках вчиться у державній консерваторії ім. Миколи Лисенка. Одночасно працює солістом ансамблю Львівського радіокомітету. Під час Другої світової війни виїхав до Відня, де склав іспити до Музичної академії, але його туди не прийняли «як людину зі сходу». Потім складає іспит перед австрійською держкомісією на дозвіл співати в опері. Як оперний співак виконує провідні ролі в операх. У 1946-1948 роках перебуває в таборі «ДІ-ПІ». Там стає музичним керівником та директором театру «Розвага», диригує оркестром, хором української греко-католицької семінарії у Гінтерберзі. У 1949 році виїздить до Голландії (Кулем борг), де бере свої початки світова слава маестро. Тут він диригує хором, вчиться у державному університеті в Утрехті, де в 1951 р. захищає докторську дисертацію. Від 1967 р. – професор Українського католицького уніваерситету в Римі.
В 1951 році організовує виключно з голландців «Візантійський хор» в Утрехті. Всі голландці були одягнуті в українські національні строї і співали на українській мові. Хор підкорював своїм співом публіку Західної Європи, США, Канади. Він був бажаним учасником престижних фестивалів, урочистих заходів. У репертуарі колективу були не тільки філігранні обробки народних українських пісень, але найвищі досягнення світової класики, духовні пісні і канти, хорові концерти Бортнянського, Березовського, Веделя, твори українських класиків Лисенка, Стеценка, Леонтовича. Під керівництвом Мирослава Антоновича хор дав понад 3 000 концертів. Супровід Святої Літургії в церквах різних країн світу, випустили понад 10 альбомів звукозаписів. З хором маестро виступає понад 40 років. Його мистецький та науковий доробок налічує більше 40 публікацій. А в 1990 році колектив вперше побував на Україні.
Мирослав Антонович був відзначений багатьма міжнародними нагородами, зокрема, він є кавалером найвищої королівської відзнаки Голландії «Золотої медалі» і звання офіцера Лицарського ордена. В 1998 р. йому присвоєно звання «Заслужений діяч мистецтв України», а в 2001 р. за вагомий внесок у піднесення міжнародного авторитету України нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня.
В 2010 році почав діяти «Фонд Мирослава Антоновича» офіційно зареєстрований 12 березня 2011 року, мета якого вивчати, пропагувати та зберігати творчу спадщину Антоновича, підтримувати ініціативи щодо розвитку музичної культури, проведення різноманітних мистецьких конкурсів.
11 квітня 2006 року Мирослав Антонович помер.
P.S. У вересні 2012 р. влада міста спільно з краєзнавчим музеєм «Бойківщина” та музичною школою естетичного виховання ім. Мирослава Антоновича також планує провести урочистий вечір пам’яті Мирослава Антоновича і приурочити його до приїзду всесвітньовідомого Голландського хору на маленьку Батьківщину великого маестро.
Адміністрація музею
