Шановні жінки, милі долинянки адміністрація музею «Бойківщина» щиро вітає вас з таким чудовим весняним святом – 8 березня – Міжнародним Жіночим днем. Бажаємо вам квітнути як ті розкішні букети, що вам дарують ваші чоловіки, радіти кожному дню, який робить вас все кращими, створювати своєю добротою, щирістю і любов’ю домашній затишок, бути так сильно коханими, як може собі уявити тільки кожна з нас і стати незамінною музою для свого обранця. Також міцного здоров’я для вас і родини, щоб була можливість здійснювати все задумане, світлого життя, щоб турботи в ньому були пов’язані тільки з приємними подарунками долі, як ото дітьми та внуками, радощів та посмішок кожного дня, адже тільки ваше усміхнене обличчя прикрашає цей світ і дає можливість забути про сірі будні.
Справжнім подарунок у ці дні від музею для долинських жінок став майстер-клас по ліпленню з полімерної глини, котрий мав на меті навчити наших долинянок виробляти прикраси з оригінального, пластичного матеріалу – полімерної глини і відбувся 28 лютого 2012 р.
Що ж воно таке – полімерна глина?
Полімерна глина (пластик, пластика) – пластичний матеріал на основі полівінілхлориду для ліплення, який при термообробці стає твердим і схожим на пластмасу або кераміку. Слова “термообробка” лякатися не варто – температури полімеризації (тверднення) різних марок пластики зовсім не такі високі, як у природної глини – всього 110-150 градусів Цельсія. І запікати вироби з неї можна у звичайній кухонної духовці.
В 1930-х Фіфі Ребіндер розробила і випустила полімерну глину, котра була призначена для виготовлення голів ляльок. Але через 30 років продала формулу глини Еберхарду Фаберу, який створив всесвітньо відомий бренд «Fimo». В той же час і інші виробники розробляли схожу до Fimo продукцію. Та найбільшого розповсюдження вона набула в 1975 році, коли глину почали експортувати з Німеччини в США.
У той самий час, коли художники і американські компанії вже працювали з Fimo, одна американська компанія розробила власну версію полімерної глини. Продукт, називався Поліформія (polyform) був розроблений в 1960-х роках для виробничих цілей. Але настав момент, коли індустрія недостатньо споживала пластику для своїх цілей, і дуже багато глини просто лежало на складах. Одного разу, відвідувач одного з заводів взяв шматок Поліформія, крутив у руках і зліпив невеличку фігурку. Потім фігурка була спечена в лабораторії – так народився Sculpey / Polyform.
Саме з цим пластичним матеріалом вчила працювати учасниць майстер-класу долинська молода майстриня Наталія Кріль, з розповіді якої ми дізналися, що зацікавилася вона цим видом мистецтва 1,5 роки тому і самотужки навчилася виробляти біжутерію з цього матеріалу. За такий короткий час вона здобула стільки досвіду, що її вироби охоче розкуповують модні долинянки і жительки області.
Завданням нашого майстер-класу було: виготовити сережки з трьох кольорів, а саме червоного білого і чорного. Гріли, розминали, різали, розтачували, скручували в трубочки, що тільки не робили, задля того, щоб в результаті отримати прикрасу для себе.
Дружня атмосфера, що панувала у конференц-ценрі не відпускала нас по домівках, хотілося знову-і-знову розглядати і тримати в руках вироби п. Наталії, котрі вона люб’язно принесла для ознайомлення. Учасники не переставали розпитувати детальніше про техніки ліплення та іншу інформацію з якою майстриня охоче ділилася.
Після закінчення майстер-класу, зі своїми виробами (у кого коралі, у кого сережки) поспішали до додому, щоб запекти їх в духовці і потім з гордістю носити власноруч зроблені прикраси.
Щиро дякуємо п. Наталі за те, що вона погодилася провести майстер-клас і ознайомити долинян з цим маловідомим, але дуже цікавим видом мистецтва.
Від щирого серця директор музею Тетяна Сенів дякувала майстрині і на згадку передала їй символічний подарунок, що прикрасить її оселю.
Сподіваємося, що майстриня не відмовиться повчити ліпленню з полімерної глини на наступному майстер-класі, що за вашими побажаннями обов’язково музей ще раз організує.
Науковий співробітник
музею «Бойківщина»,
Ксенія Данилів