6 лютого 2014 року минуло 100 років з дня народження доктора права, відомого українського громадського діяча і мецената, Почесного громадянина міста Долина Омеляна Миколовича Антоновича. З цієї нагоди 7 лютого у краєзнавчому музеї «Бойківщина» Тетяни та Омеляна Антоновичів відбулася наукова конференція. В її роботі прийняли участь науковці, історики, письменники, поети, бібліотекарі, журналісти, члени Братства УПА, краєзнавці та священики.
Благословення на плідну роботу конференції дали отці Зореслав Котович та Вітольд Левицький.
Розпочав конференцію Почесний голова районного товариства «Просвіта» Степан Степанович Янковський зі слів «яким він мені запам’ятався». Та у своєму виступі розповідав про враження він першої зустрічі з Омеляном Антоновичем, про їхні розмови, про скромність та простоту в спілкуванні, побуті та харчуванні Омеляна Миколовича, про надзвичайні та теплі стосунки з дружиною Тетяною.
Про архів Омеляна Антоновича, що зберігається у Львівській науковій бібліотеці ім. Стефаника розповів її старший науковий співробітник Ярослав Пилипович Сеник. Понад 1000 документів є в архівах бібліотеки про навчання, професійну на наукову діяльність як в Україні, так і за кордоном, про перебування у в’язниці та концтаборах, матеріали його діяльності в УПА, а також документи створення та діяльності фундації Антоновича. Особисто Омелян Антонович передав бібліотеці приватні документи, власну книгозбірню та 18 картин. Ярослав Пилипович розповідав про діяльність Антоновича у воєнні та після воєнні часи, співпрацю з Степаном Бандерою та згадував про їхню спільну роботу.
Значну увагу на конференції було приділено спогадам про меценатство Омеляна Антоновича, про його великі коштовні вклади в розвиток науки та культури.
Старший науковий співробітник музею «Бойківщина» Іван Матіїв розповів про батьків Омеляна Антоновича та його братів Романа та Тараса, які звичайно мали неабияке значення у формуванні його особистості. Мама Єлизавета, німка за походженням, з родини Бернґардтів, після одруження з Миколою Антоновичем стала учасницею просвітницьких осередків, опікувалася сиротинцем, була одною із засновників «Союзу українок» в Болехові.
Багато учасників конференції були особисто знайомі із Антоновичем та ділилися своїми враженнями, переповідали цікаві моменти, ділилися думками.
На конференції було висловлено ряд ідей щодо продовження вивчення життя та діяльності Омеляна Антоновича, зібрання спогадів про нього та видання збірника.
