Бойківське весілля у музеї «Бойківщина»

Ось і відгуляли долиняни бойківське весілля у музеї «Бойківщина». Залишилися тільки радісні посмішки, світлини з весілля лолинських бойків та теплі спогади.
У неділю, за годину перед його початком, спів бойківських музик, що лунав аж до проспекту Незалежності, запрошував усіх бажаючих долинян побувати на бойківському весіллі. І хоча надворі потріскував легенький морозець, конференц-центрі музею ледь вміщав усіх бажаючих – весільних гостей.
На початку святкового дійства всіх присутніх привітала директор музею «Бойківщина» Тетяна Сенів, наголосивши, що музей поставив перед собою мету вивчати та пропагувати весільні бойківські обряди сіл та міст Бойківщини, подякувала всім присутнім за участь і небайдужість до заходів, що проводяться у музеї, запевнила, що і надалі музей ознайомлюватиме з весільними обрядами долинських сіл.
Дійство «Бойківське весілля» у краєзнавчому музеї «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів проводилося вперше і першими представляв автентичний весільний обряд аматорський народний фольклорний колектив с. Лолин на чолі з музичним керівником Мироном Кузьмичем. Наші весільні гості мали змогу побачити такі сторінки з бойківського весілля як вінкоплетіння, проводи молодих до шлюбу та благословення батьків на спільне життя. Яскраві різнобарвні вишиті костюми, автентичний весільний спів латканок, коломийок та весільних пісень молодицями та весільними свахами, бойківські музики: баян, скрипка та бубен, — просто зачарували весільних гостей. І коли колектив закінчив одну із своїх сторінок виступу «вінкоплетіння», присутні самі почали співати весільних коломийок і їх співи- перегуки потішили всіх і насправді об’єднали у одну весільну компанію. Зачинателем цього весільного співу була п. Стефа Паляниця. До речі, кожному з присутніх були роздані слова весільних пісень, притаманних весільному обряду с. Лолин і бажаючі співати разом з свахами, могли долучитися до співу, ще й взяти слова пісень на згадку. Приємною несподіванкою було для присутніх частування лолинськими молодятами весільним короваєм з медом.
У перерві поміж частинами дійства науковий співробітник музею «Бойківщина» Тетяна Гнатковська розповіла, що на Бойківщині наречені завжди були одягнені у вишитий одяг та наголосила, яку неоцінену вагу мала для бойків, їх оселі та сім’ї вишивка, на мить запросила всіх побувати у світі старовинних бойківських весіль. Весільні гості мали змогу переглянути своєрідну косицю світлин — переплетення старовинних орнаментів бойківської вишивки з давніми світлинами а також колекцію весільних світлин бойківської давнини.
Під час дійства також відбулося ознайомлення з тими напрацюваннями, що вже є у краєзнавчому музеї «Бойківщина» у плані дослідження бойківських весільних традицій. Це і колекція бойківських світлин (основна експозиція етнографічного залу №2), наукові розвідки у статті Оксани Гап’як «Українське весілля по-долинськи» (вип. №1 «З історії Долини»), а також започаткований в експозиції «Бойківської хати» музичний куток «Бойківські музики», в якому доконечно не вистачає гармошки, бубна, дримби. На сьогоднішній день і досі триває робота по збору бойківських весільних світлин та інших речей.
Опісля закінчення дійства перед гостями виступив музичний керівник творчого колективу Мирон Данилович Кузьмич, поділившись власним баченням про те, хто такі бойки та звідкіля вони прийшли в ці землі…
Від імені присутніх гостей слово взяла Мирослава Ружевич, головний режисер районного будинку культури, підкресливши, як багато у минулому році досяг у своїй творчій праці народний колектив с. Лолин, записавши свій виступ на телерадіопередачі. Подякувала музею та лолинському колективу за цінну працю у дослідженні та пропагуванні старовинних бойківських обрядів нашого краю.
На завершення заходу Тетяна Сенів, щиро подякувала усім за співучасть та нагадала, що музей «Бойківщина і надалі працюватиме над дослідженням та ознайомленням обрядів та традицій Бойківщини долинян та гостей міста, запросила всіх гостей відвідати зали музею, познайомитися з діючими виставками, та перед тим всім разом заспівати «Многая Літа».
Такого яскравого і веселого свята у музеї можливо б не відбулось без допомоги наших друзів, яким ми щиро вдячні, зокрема: Тетяні Штень за надану колекцію давніх весільних світлин та орнаментів бойківської вишивки, Василю Лисейку за спонсорську допомогу та Юрію Петренку за надані транспортні послуги.