Дні народження – це особливі дні, в які хочеться виглядати найкраще, отримувати найкраще і звісно розділяти це свято з кимось. І не важливо чи то буде людина, чи
установа, однаково приємно знати, що про тебе пам’ятають, тебе люблять, тебе вітають. І ми, музейники, такі щасливі, що ви 5 вересня були з нами, проявили свою повагу та прихильність відвідавши наш музей «Бойківщина» Тетяни і Омеляна Антоновичів в день нашого 15-ліття!
Ви зробили найважливіше – відгукнулися на наше запрошення, а ми зі свого боку постаралися організувати
для вас найкращі спогади цього дня.
Музей в цей день можна було не тільки традиційно оглянути, але й відчути на дотик.
Ще навіть не зайшовши в приміщення музею, глядачів яскравими відблисками зустрічали коновки, глечики, діжки, корита, маглівниці та багато інших речей на «доріжці у минувшину», котру розпочинали живі статуї. Хто проходив доріжкою розумів, що от він переходить з сучасного суєтного до такого старовинного, пам’ятного, яке музейники з особливістю бережуть для вас!
Та доріжка це був тільки початок. В середині наші відвідувачі перемелювали пшеницю в борошно на справжнісіньких жорнах. Видобували гуч
ні звуки з трембіти та тихіші з дримби, мали можливість не бачачи відгадувати на дотик старовинні музейні речі, такі як повісмо чи лялька-мотанка. А ще розмальовувати бойківську хату та з допомогою керівника школи танцю Оксани Михайлівни Судол вивчали бойківський танець. На завершенн
я всі учасники гри отримували фото на згадку у стилізованій «газеті» музею.
Дякуємо вам усім, а особливо Дзудзило Лілії Володимирівні, Менделі Тетяні Петрівні, Яжик Лілії Іванівні та їхнім чудовим, енергійним, розумним та веселим класам. А також Оксані Судол та Івану Кондрину, які завжди поруч, коли ми їх потребуємо. Дякуємо дівчатам Вікторії Штеньович та Богдані Соломчак, котрі грали роль живих скульптур. ДЯКУЄМО!Чекаємо наступних зустрічей у музеї!
