Працюємо щодня 9: 00–18: 00 без обіду

EnglishGermanPolishUkrainian
Повернутися до всіх публікацій

Відкриває Долина для світу Бойківщину!

Сьогодні, 27 серпня, у краєзнавчому музеї “Бойківщина» Тетяни і Омеляна Антоновичів відбулась Регіональна науково-практична конференція «Терени Східної Бойківщини. Хто такі бойки?»
Наукового спрямування захід Долинська міська рада організувала в рамках реалізації проєкту “Створення системи комплексних заходів для розвитку туризму у Долинській ОТГ” одинадцятого обласного конкурсу проєктів та програм розвитку місцевого самоврядування.
Окрім того, це свого роду змістовна передмова до Бойківського міжнародного інвестиційного Форуму «Експо 2021». Продовженням є проведення завтра, 28 серпня, першого етнографічно – гастрономічного Фестивалю «Ситий Бойко» в селі Грабові.
На початку Конференції з вітальним словом до учасників заходу звернувся міський голова Іван Дирів, далі – кандидат історичних наук, доцент, завідувач кафедри етнології і археології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Богдан Томенчук. Оскільки Долинська міська рада і Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника тісно і результативно співпрацюють в рамках підписаної угоди – кандидат історичних наук, доцент кафедри етнології і археології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, наша землячка Світлана Боян-Гладка перш, ніж виступити з своєю доповіддю «Бойки: етимологія та традиція збереження господарства на Східній Бойківщині», адресувала слова вітань за дорученням від наукової спільноти, кафедр і ректорату.
Конференція мала такі напрямки:
1.Історичний розвиток Східної Бойківщини.
2. Традиційна культура бойків.
3. Туризм на теренах Східної Бойківщини.
З великою цікавістю учасники слухали доповідь «Локалізація місць давнього солевидобутку Східної Бойківщини: історія і методика» старшого викладача кафедри етнології і археології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Ігоря Кочкіна.
Видобуті з скрині поколінь, вишиті узорами звичаїв, традицій, історії, заквітчані улюбленими на Бойківщині квітами-зіллям – неозора Тему, що так близька бойківчанам – «Табу осіннього циклу свят українців Східної Бойківщини» висвітлив кандидат історичних наук, молодший науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М.Т. Рильського НАН України (м. Київ) Олександр Коломийчук.
Далі учасників зацікавила «Сакральна спадщина Бойківщини ХІХ – 30-ті рр. ХХ ст.», про яку мав доповідь кандидат педагогічних наук, доцент кафедри управління соціокультурною діяльністю, шоу-бізнесу та івентменеджменту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Тарас Маланюк.
Із темою «Сакральний світ Долинщини» виступив старший науковий співробітник музею «Бойківщина» Тетяни і Омеляна Антоновичів Іван Матіїв, а про «Традиційний бойківський весільний обряд у с. Петранка Рожнятівськогї ТГ» присутніх знайомила журналістка, членкиня Національної спілки краєзнавців України Дарія Ониськів.
Наступну тему «Постання УНС:військовий вимір минулого Східної Бойківщини» озвучив науковець від Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Ігор Дрогобицький.
Наприкінці про «Доробок кафедри управління соціокультурною діяльністю, шоу-бізнесу та івентменеджменту щодо можливостей проведення івентзаходів в ТГ Івано-Франківської області» доповідачем був кандидат наук з державного управління, доцент, завідувач кафедри управління соціокультурною діяльністю, шоу-бізнесу та івентменеджменту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, наш земляк Василь Шикеринець, а співдоповідачем кандидат історичних наук, доцент цієї ж кафедри Олена Дутчак.
До підсумків Конференції був запрошений міський голова Іван Дирів. Зокрема він наголосив на тому, що бойки мають багато всього, що потрібно ще відкрити, про що потрібно говорити, щоб про це дізналися якомога більше людей, а особливо тих, в яких бойківське коріння, але зовсім мало інформації про рід й родовід, малу батьківщину. Не оминув і туристичної складової, адже на нинішньому сесійному засіданні було внесено (і підтримано депутатами) на участь проект “Замчище. Відновлення історичної ідентичності” у дванадцятому обласному конкурсі проєктів та програм розвитку місцевого самоврядування.
Зазначимо, що бойківської тематики конференція такого рівня в нашому місті відбувалась понад десять років тому. Тож сьогодні успішно проведена в Долині – добрий почин таких наукового спрямування заходів подаємо для інших громад. А Східна Бойківщина охоплює 13 територіальних громад: Долинську, Брошнів-Осадську, Вигодську, Витвицьку, Болехівську, Спаську, Рожнятівську, Перегінську, Дубівську, Калуську, Верхнянську, Войнилівську та Новицьку. Основне завдання Регіональної науково-практичної конференції в Долині полягало в тому, щоб показати історію, культуру бойків, зберегти культурні надбання бойківського краю, визначити його роль і місце в етнокультурному та туристичному житті України. І, як зазначили у підсумку поважні науковці, – Долинська міська рада зробила в цьому напрямку вагомий внесок, зокрема й цією Конференцією, проведеною на високому рівні. Слова вдячності були адресовані найперше міському голові Івану Диріву та профільній заступниці міського голови Мар’яні Табаркевич, а також фахівцям відділу інвестицій і туризму міської ради, колективу краєзнавчого музею «Бойківщина» Тетяни і Омеляна Антоновичів та всім, хто за всесторонній розвиток бойківського краю, нашої територіальної громади.
Матеріал та фото Долинської міської ради

Додайте свій коментар

Веб-сайт Краєзнавчого музею "Бойківщина" Тетяни і Омеляна Антоновичів розроблено за фінансування Уряду Канади через Фонд сприяння розвитку малих і середніх підприємств проекту міжнародної технічної допомоги «Партнерство для розвитку міст» (Проект ПРОМІС). Проект ПРОМІС впроваджує Федерація канадських муніципалітетів (ФКМ) за фінансової підтримки Міністерства міжнародних справ Канади. Контент веб-сайту є виключно думкою авторів та необов’язково відображає офіційну позицію Міністерства міжнародних справ Канади та ФКМ. Більше про Проект ПРОМІС на веб-сайті, (натисніть на картинку, щоб перейти).