- Головна
- Музей Бойківщина
- Магазин
- Новини
- Наукові роботи та статті
- З історії Долини Випуск 1
- “Чорне золото” Долинщини
- Віче окружне в Долині 21 серпня 1884 року. Участь Івана Франка
- Добровільне пожежне товариство
- Долинська геральдика та сфрагістика, або дещо про герби та печатки Долини
- Долинська дитяча художня школа
- Долинська міська дитяча бібліотека-філія
- Долинська міська публічна бібліотека – філія
- Долинська школа естетичного виховання
- Долинській дитячій лікарні – 30 років
- Колонізація
- Костели
- Магдебурзьке право та привілеї
- Метеорологічна станція міста Долини
- Мистецькі колективи РБК
- Районна бібліотека для дітей
- Синагога
- Скарби сивого потоку
- Соціальна і національно-визвольна боротьба в м. Долині і на її околицях
- Спортивна слава міста
- Становлення та розвиток освіти (шкільництва) в м. Долині
- Українське весілля по-долинськи (перша половина ХХ ст.)
- Фелікс П’єстрак – автор книги „Szkic monograficzny salin dolinskich”
- Цвинтарі
- Центральна районна бібліотека
- Церква і «Просвіта» (з історії долинської «Просвіти» 30-х рр. ХХ ст.)
- Церква Різдва Пресвятої Богородиці
- Церква святого Миколая
- Церква святого Михаїла
- Церква Серця Ісуса та Серця Марії
- Церква Успення Пресвятої Богородиці
- Цимбаліст-віртуоз із Долини
- Наукові роботи та статті
- Галерея
- Книга пам’яті
- Центр туризму
- Контакти
Метеорологічна станція міста Долини
Надія Фендик, науковий співробітник Долинського краєзнавчого музею «Бойківщина» Тетяни і Омеляна Антоновичів
Дата організації станції 31 березня 1945 року. В місті Долина станція працювала та здійснювала метеорологічне спостереження з 1894 року (точних даних нема) до 1939 року, пізніше спостерігалася невелика перерва. Та з лютого 1940 року по червень 1941 року знову продовжувала інтенсивну працю. В період війни станція не працювала.
Метеорологічна станція Долина є оперативно-виробничою організацією обласного Івано-Франківського центру з гідрометеорології Державної гідрометеорологічної служби України.
Головне завдання – проведення регулятивних метеорологічних спостережень з метою отримання даних про стан природного середовища. Метеостанція проводить метеорологічні; агрометеорологічні спостереження, спостереження за рівнем радіоактивного забруднення природного середовища, атмосферних опадів, ґрунту та снігового покриву, за рівнем ґрунтових вод. Станція передає телеграми з даними спостережень, в тому числі про небезпечні та стихійні гідрометеорологічні явища.
Метеорологічні спостереження на станції проводяться за міжнародним скоординованим часом, який відрізняється від київського на 3 (зимою 2) години. Спостереження проводяться в єдині синхронні строки спостережень: 0,3,6,9,12,15,18,21 година міжнародного скоординованого часу. При виникненні небезпечних або стихійних гідрометеорологічних явищ проводяться частіші спостереження і одразу ж передається інформація на адреси Львів чи Київ.
Станція розташована в передгірській частині Карпат, широта 49°58′, довгота 24°00′, висота 470 м над рівнем моря. Має координаційний номер 489240. Територія на якій розмістилася станція, обмежена невисокими горами, спостерігається горбистий рельєф, а сама станція знаходиться на вершині невеликого горба.
В жовтні 2004 року населеному пункту та станції надано статус «гірського».
Місцевість в радіусі 10 км погорблена з перевищенням висот до 115 м, пересічена ярами та балками з великою кількістю лісових масивів.
Метеостанція знаходиться в північно – східному напрямку окраїни міста Долина, в 1,5 км від його центру, на вулиці Кобринської, 57, а раніше перша будівля метеостанції знаходилася в старій частині міста Долини на вул. Щорса і згодом перенесена на постійне і до сьогодні місце перебування на північний захід. В південно-східному, південному та західному напрямках від станції на віддалі 4-11 км знаходяться гори, лісові масиви та сади. Ґрунтовий покрив відзначається великою строкатістю. Метеорологічний майданчик розміщений на відкритому місці. На віддалі 1.5 км в південному напрямку невеликий схил, на віддалі 4км – гори, а в західному напрямку гори на віддалі 11км від станції. Навколо на відстані 100-300м знаходяться житлові будинки висотою 5- 10м, садові насадження з Пн., Пн.Сх., Сх., Зх., Пн.Зх. напрямків, в напрямку Сх., Пд. та Пд.Зх., місцевість більш відкрита, занята під поля та городи. Поверхня покрита трав’яною рослинністю, грунт на метеомайданчику дерново-опідзолиний, глеювато-кам’янистий, глибина ґрунтових вод 60 до 3000см.
На території метеомайданчика є багато різноманітних приладів, за допомогою яких проводять спостереження та виміри, які допомагають у точному визначенні синоптичних прогнозів та передбаченні різних небезпечних та стихійних гідрометеорологічних явищ. Багато з них є застарілими, не практичними, але серед них є і нові електронні прилади більш сучасні та точні. Ось, наприклад, за напрямком та швидкістю вітру допомагають спостерігати прилади Анеморумбометр М-63 М-1 та Асморумбометр М-63 М-1М, при відсутності електропостачання вимірювання проводиться за допомогою флюгера з важкою дошкою.
Спостереження за атмосферним тиском проводиться за допомогою барометра чашечного (СР-А і СР-Б) та електронного вимірювача атмосферного тиску БАР;
Спостереження за тривалістю сонячних годин проводиться за допомогою геліографа універсального ГУ-1.
В теплий період року спостереження за кількістю та інтенсивністю опадів проводиться за допомогою Плювіографа П-2, а в холодну пору року за допомогою опадоміра 0-1 (Третякова).
На метеомайданчику знаходиться психрометрична будка, в якій знаходиться метеорологічні термометри для спостереження за температурою повітря (мінімальний, максимальний та психрометричний термометри).
За вологістю повітря спостереження проводяться за допомогою гігрографа метеорологічного М-21АС(м-21с).
За метеорологічною видимістю спостерігати допомагає вимірювач видимості М-53А.
Також проводяться спостереження за випаровуванням води за допомогою випаровувальної установки.
Спостереження за висотою хмар проводиться візуально, раніше спостерігалося за допомогою імпульсного вимірювача висоти нижньої межі хмар ІВО-1М.
За часи існування станції її директорами були 6 чоловік. Першим директором був Яценко Іван Денисович, далі – Гулич Дана Іванівна (яка пропрацювала приблизно 2 роки) та Демчук Василь Федорович. З 9 вересня 1977 р. директором стала Білецька Зіна Яківна, з 1 серпня 1984 року Гнот Емілія Іванівна, із 1 вересня 2007 року Фелюк Руслана Володимирівна, яка є директором і на сьогоднішній день.
Точні дані про деяких керівників станції, на жаль, не збереглися до сьогодення.